Осередки НУШ

Свято "Прощавай, Букварику!"

"Куб Блума " - прийом технології критичного мислення. Що це таке і як його використовувати ?

Як вчити не науці, а вчити вчитися ? А як розвивати в дитині навички критичного мислення ? Які прийоми і технології використовувати ? Нещодавна дізналася про один з популярних прийомів технології критичного мислення, розроблених американським вченим і психологом Бенджаміном Блумом . Прийом називається " Куб Блума " .

Для довідки : Бенджамін Блум відомий як автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності . Запропонована ним теорія, або "таксономія ", розділяє освітні цілі на три блоки: когнітивну, психомоторну і афективну. Простіше кажучи, ці цілі можна позначити блоками "Знаю ", " Творю " і " Вмію ". Тобто, дитині пропонують не готове знання, а проблему. А він, використовуючи свій досвід і знання, повинен знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Куб Блума : методика використання

1. Знадобитися звичайний паперовий куб , на гранях якого написано : 

• Назви
• Чому
• Поясни 
• Запропонуй
• Придумай
• Поділися

2. Формулюється тема уроку. Тобто тема повинна визначити коло питань, на які доведеться відповідати. 

3. Учитель кидає кубик. Грань, що випала вкаже: якого типу питання слід задати. Зручніше орієнтуватися по слову на гранях кубика - з них і повинні починатися питання.

Класифікація питань 

Прийом розвитку критичного мислення "Куб Блума" унікальний тим, що дозволяє формулювати питання самого різного характеру. 

• Назви. Передбачає відтворення знань. Це найпростіші питання. Учневі пропонується просто назвати предмет, явище, термін і т.д. Наприклад, "Назвіть головних героїв давньогрецьких міфів. Або" Назвіть три причини початку революції "," Що таке Реформація? " Даний блок можна урізноманітнити варіативними завданнями, які допомагають перевірити найзагальніші знання по темі. Наприклад, використовуючи Куб Блума на уроках історії, в блок "Назви" можна включати завдання на знання термінології.
• Чому. Це блок питань дозволяє сформулювати причинно-наслідкові зв'язки, тобто описати процеси, які відбуваються з зазначеним предметом, явищем. Наприклад: Чому Карл був прозваний Великим? Чому вимерли динозаври? тощо 
• Поясни. Це питання уточнюючі. Вони допомагають побачити проблему в різних аспектах і сфокусувати увагу на всіх сторонах заданої проблеми. Додаткові фрази, які допоможуть сформулювати питання цього блоку: Ти дійсно думаєш, що ...
• Придумай - це питання творчі , які містять в собі елемент припущення , вигадки .
• Запропонуй. Учень повинен запропонувати свою варіанти дій, які дозволили б змінити ту чи іншу ситуацію, або запропонувати своє бачення проблеми, свої ідеї .Тобто , учень повинен пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій
• Поділися - питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і слідства, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці. Питанням цього блоку бажано додавати емоційне забарвлення. Тобто, сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях учня, його емоціях, які викликані названої темою.

Варіанти використання "Куб Блума" на уроках 

Прийом критичного мислення "Кубик Блума" універсальний. Його може використовувати не тільки будь-який вчитель-предметник, а й викладачі ВНЗ, психологи, соціологи. Можливі два варіанти: 

Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії - коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. Питання формулюють самі учні. Це варіант вимагає певної підготовки від дітей, так як придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

Шаблони кубиків:

 Завантажити шаблон

Завантажити шаблон

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушенням інтелектуального розвитку

https://drive.google.com/file/d/0B0kHwvQLtSb5MVZGdExSMmdnaDg/view?fbclid=IwAR3TRQgFg-PyZBYp9996rMXVP8EM6t2S0-DajA2Xr2x5kJInoy99mEn3l2E

Як зацікавити дітей читанням – практичні поради

Коли йдеться про заохочення дітей до читання, найперше говорять про сім’ю і її приклад. Про те, наскільки читають батьки. Але й учителі можуть посприяти заохоченню дітей до читання. Журналістка “Нової української школи” зібрала поради, як привернути увагу дітей до книжок.

Анастасія Величко, вчителька (розповідь з сайту Барабука).

– Зробіть читацький щоденник. Наш щоденник щороку еволюціонував: від творчого блокнота до літературної карти, а потім – до учнівського блогу “My summer diary”. Щоденник складається з передмови, інструкції і 30-nb завдань, мета яких – не лише розважити дитину, а й навчити її бути пошуковцем, розвивати пізнавальну гнучкість, нестандартне мислення.

Більшість завдань розраховані на виконання після прочитання хоча б однієї книжки, проте навіть якщо ви зробите селфі з бібліотекарем, то, вважайте, ваша місія почалася! Саме так, друзі, весь “смак” щоденника в тому, щоб навіть банальний похід до храму книжок перетворити на міні-квест!

Цього року порадила відчути себе Гераклом не за силою, а за розумом (виконуючи 12 літературних творчих “подвигів”).

Фото: barabooka.com.ua

Запропонувала виготовити стенди з картою світу, на якій би учасники й учасниці робили позначки у вигляді прапорів країн письменників, книжки яких вони прочитали (наприклад, Ю. Винничук “Місце для дракона” – Україна).

Увесь потрібний роздатковий матеріал учасники отримали від мене (прапори, карти, інструкції, звернення, завдання), а втілювали ідеї самостійно.

Каріна Фархад, вчителька (розповідь з сайту Барабука).

Фото: barabooka.com.ua

– Зробіть стікери на книжки. Якось я попросила дітей намалювати три різні характеристики-емоції: “сподобалось”, “посередньо” та “не сподобалось”. Із цих малюнків ми зробили стікери: я відсканувала, в Adobe Photoshop оформила їх у кола діаметром 2 сантиметри, розмножила й роздрукувала на клейкому папері, а діти їх самостійно вирізали.

Тепер вони вестимуть читацькі щоденники, а свої стікери будуть клеїти до кожної книжки, характеристиці якої він відповідатиме. Це їм сподобалося: самостійно вже напланували, що прочитають, щоб швидше приклеїти все.

Марія Горбач, вчителька

– Проговоріть альтернативні продовження/закінчення історій, а потім порівняйте з авторськими.

– Поговоріть про те, що не сподобалось у книжці і чому. Так можна показати учням, що нормально не любити всі книжки.

– Спробуйте вгадати, про що книжка за обкладинкою. Якось я дала таке завдання класу, а потім майже половина дітей ту книжку в мене позичили, щоб дізнатись, що там було насправді.

Закордонний досвід*

– Змагання з читання. Дайте дітям широкий перелік книжок різних жанрів. Нехай ті, хто прочитають за рік найбільше, – отримають нагороди.

– Зробіть список класики “16 книжок до 16 років” – це хороший спосіб зародити в дітей відчуття змагання.

– Літнє “екстремальне читання”. Нехай діти роблять фото, як читають у дивних місцях. Фото можна буде розвісити в коридорі школи.

– Залучення вчителів. Попросіть учителів інших предметів принести дві-три свої улюблені книжки. Нехай на початку кожного уроку (географії чи математики – байдуже) впродовж десяти хвилин учителі зачитають свої улюблені фрагменти з книжок. Діти будуть обговорювати почуті уривки. Це особливо корисно, якщо учні не бачать вдома своїх батьків за читанням.

– Читацькі стіни. Навколишнє середовище повинно заохочувати читання в усіх його формах. Але просто розмістити плакат з написом, що читання – це круто – не має сенсу. Натомість можна попросити дітей вказувати на плакаті назву книжки, яку вони зараз читають, і кілька речень про що вона.

– Кинути все заради читання. Такий прийом використовують у Британії. Діти і вчителі покидають свої завдання і поринають у читання хороших книжок. Уся школа має встановлений для цього час. Наприклад, раз на тиждень. Це може виглядати приблизно так.

Фото: автор – ArturVerkhovetskiy, Depositphotos

– Запрошуйте авторів книжок на уроки. На дітей можуть вплинути письменники, які розповідають про власний досвід читання і писання.

– Перервіть читання на чомусь, що інтригує. Зачитайте класу вголос початок нового оповідання і перервіться. Поговоріть з учнями про те, як може розвиватися далі сюжет. Їм захочеться перевірити, чи вони мають рацію в своїх здогадках.

– Розповідайте про історію книжок. Діти охочіше читають книжки, які коли-небудь були заборонені. Або ті, щодо яких ви висловлюєте стурбованість і кажете, що в книжці є місця, які краще пропустити.

– Познайомте підлітків з читацькими додатками. Якщо телефон міцно закріпився в житті дітей, то хай використовують його з користю. Запропонуйте їм завантажити додаток Bookmate (тут можна не тільки читати книжки, але й обговорювати) або зареєструватися на Goodreads (тут можна оцінювати прочитані книжки і залишати відгуки).

– Проводьте паралелі між героями, собою і учнями, знаходьте спільне й відмінне. Ставте запитання: “Чим ти схожий на Маленького принца? Чим відрізняєшся? Що б зробив на його місці?”. Такі запитання збільшують зацікавленість до творів.
http://nus.org.ua/articles/yak-zatsikavyty-ditej-chytannyam-praktychni-porady/?fbclid=IwAR1uUSNxtF0atUwK6YWVac3ezuksw6JuhcaFKJmP8TvyYpCXFIhLdQdFs74

Нова українська школа: порадник для вчителя

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/metodichni-rekomendaciyi-dlya-vchiteliv-pochatkovoyi-shkoli