Фрагмент заняття з гурткової роботи. Свято Стрітення.

Шановні гості!

Ми дуже раді  бачити вас у нашому закладі. Сьогодні ми хочемо презентувати вам роботу наших гуртків.  У нашому  методоб’єднанні працюють такі гуртки:

 «Вокальний» який очолює Жук В.М., Це гарний, розумний, лагідний вчитель, який має душевну щирість і благородство.  Він терпляче, мудро, по – батьківські  вчить учнів, як на світі жити.

 «Читайлик» - Квач Н.В.,  Її поява завжди супроводжується чарівною посмішкою. В свою роботу вона вкладає велику духовну працю, творчий пошук, все своє серце, весь свій розум. Має фахову досконалість, любов до предмета й дітей.

 «У світі природи» - Щербина Т.К.  Її добра, лагідна посмішка приваблює всіх учнів. Справедлива, розумна, терпляча людина, яка завжди прагне примножувати добро, тобто віддавати учням свою ласку, тепло.

 «Скарбничка паперових чудес» - Ярошенко О.М.  Ініціативна, творча особистість. Ніколи не зупиняється на досягнутому, а обов’язково йде вперед, адже її праця – це прекрасне джерело для безмежної творчості.

А також у нас є молодий спеціаліст Подопригора Т.С., яка ще не має гуртка, але допомагає нам у нашій  діяльності.  Вона яскрава, неординарна й творча особистість. Основне в її методиці – навчати і навчити. Іскорки в її очах завжди запалюють вогник пізнання у кожного учня.

У своїй роботі ми  намагаємося виховати  свідоме бережливе ставлення до оточуючого середовища, формуємо уміння і навички прийняття правильних рішень, розвиваємо мислення,  вміння фантазувати, творчі здібності, дрібну моторику рук, виховуємо любов до праці, природи, читання, музики та рідної країни.  Для цього об’єднуємося у спільну групу, щоб діти працювали творчо, із задоволенням.

Сьогодні ми вам продемонструємо наше спільне заняття, яке присвячене святу Стрітення. (Сценка «Зустріч зими  з весною»)

Одного разу стара Зима зі своїми супутниками Холодом та Вітром вирішила не пускати на землю Весну. Всі квіти злякалися погроз Зими, крім проліска, який випрямив свої стеблинки і продавив пролом в товстому сніговому  покривалі. Побачило Сонце його пелюстки і зігріло землю теплом, відкривши дорогу Весні.

Одна дівчина – Зима, в теплому одязі, закутана в безліч хусток, несе в руках горнятко льоду. А Весна – дівчина в самій сорочці, заквітчана, прибрана зеленню, несе квітку в руках. От вони зустрічаються і починають сперечатися.

В.  Доброго дня, тобі, бабуню Зимо!

З.  Доброго тобі здоров’я,  дівчино Весно!  Рано ти прийшла!  Ой рано!

В.  Ні, не рано. Ти, Зимонько, вже так нахолодила землю, що люди почали  мене кликати.

З. Даремно поспішала, бо моєму царюванню ще не прийшов край.

В. Та ти поглянь на себе, Зимонько. Яка з тебе цариця з порожньою торбрю. Все, що я запасла, ти з’їла і випила.

З. На те ти й Весна, щоб усе готувати, а я, Зима, на те щоб їсти.

В. Моє сонце всіх зігріває, дає людям урожай, а в тебе люди трусяться від холоду.

З.  В мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.

Дівчинка.  Утікай, утікай, біла зимонько.
Вже нема, вже нема
В тебе силоньки!
Йде Весна, йде Весна
чарівниченька.
Потемніє, почорніє твоє личенько.

Зима.  Що ж прощавайте, любі друзі.
Прощавай і ти Весно – красна.
Прощаюсь з вами усіма.
Здорові будьте!
Через рік я знову з вами зустрінуся.

Весна. Піду і я далі лугами й лісами.
Встелю землю квітками
Я теплом людей зігрію.
І здоров’я  вам  навію.
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї пам’ятали!

Дівчинка. Друзі, подивіться, де Весна ступала  на зимовому килимі перші квітки з’явилися.

Виходить хлопчик.

Гляньте, друзі, як сонечко яскраво засіяло. Послухайте, як дзвенить струмочок.  А ось і я, підсніжник, прокинувся від зимового сну.(читає вірш)

У проміннях сонця ніжних,
край веселого струмка,
білий, росяний підсніжник
раптом блиснув з- рід сніжка…
я такий  малий неначе,
ледь прокинувся зі сну,
тихий – тихий, а одначе
я привів до вас весну!
От мені вже й друзів треба –
і гляди , під берестком,
мов  на землю впало небо -
сині проліски кругом.

Максим (читає вірш пролісок)

(лунає музика Чайковського, і я говорю…)

Милуючись  красою природи,  великий композитор П.І.Чайковський  написав чудовий цикл музичних творів  «Пори року».  Саме під цю чудову мелодію ми і створили ці чарівні квіти. (діти демонструють кошик з квітами).

 А зараз невелике завдання для вас.  На кожному столі лежать пелюстки підсніжника. Напишіть на них, з чим асоціюється у вас перша квітка весни.

підсніжник

( гості пишуть на пелюстках свої асоціації і прикріплюють їх до дошки.)

Таня Щ. : на заняттях гуртків наші діти дізнаються багато нового, цікавого, корисного, незвичайного. І зараз вони поділяться з вами своїми знаннями. Послухайте цікавинки та легенди про перші весняні квіти.

Цікаві факти.

   Ці перші квіти – весняні усмішки рідної землі – користуються величезним попитом, їх безжалісно виривають. У зв’язку з цим вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникли. Підсніжник потребує охорони, він занесений до Червоної книги.

Легенда.

Колись давно у світі тривала довга – довга зима. Сніг товстою ковдрою вкривав землю. Дуже холодно було людям. Вони із нетерпінням чекали приходу весни. Щоб зігріти людей надією на кращі часи, кілька сніжинок перетворились на тендітні і ласкаві квіти – підсніжники, які відтоді стали провісниками тепла, символом сподівань на краще майбутнє, квітами надії.

Бажаємо миру і світлої долі,
Запалу, енергії, сили доволі.
Творчого вогнику, віри й наснаги,
Щедрості серця, людської поваги.
На довгих стежках Вашої ниви
Будьте завжди Ви здорові й щасливі!

(пісня «Підсніжник»)

І на згадку про цей захід, прийміть від нас ці квіти.